Борис Фельдман був взятий під варту 14 березня 2000 р. У санкціонованій прокурором постанові слідчого Орла В.В. про обрання Б.Фельдману запобіжного заходу – тримання під вартою, вказано що заявник винний у тому, що скоїв злочини передбачені ст. ст. 148-2, 165 КК України, а саме, що в 1998-99 рр., з його відома, кошти отримані підприємством за договорами позики не були включені в валовий доход підприємства. Ця постанова продовжує залишатись єдиною “підставою” обрання Б.Фельдману запобіжного заходу – тримання під вартою.

Насправді, згідно з Законом “Про оподаткування прибутку підприємств”, а також і роз’яснень до цього Закону, зокрема викладених у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.08.2001 р. N 01-8/935 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів” кошти отримані за договорами позики не повинні включатися в валовий дохід підприємства. Незважаючи на це, Б.Фельдман вже більш ніж півтора року утримується під вартою.

22 серпня 2001 р. Борис Фельдман знов був “затриманий” співробітниками податкової міліції в одному з внутрішніх приміщень Київського СІЗО №13, перед цим він підписав довідку про звільнення з СІЗО. Після цього, співробітниками податкової міліції, Б.Фельдман був вивезений з території СІЗО і поміщений в Ізолятор тимчасового тримання, який є місцем утримання затриманих, і не є установою для тримання арештованих (взятих під варту). Отже він фактично залишив територію СІЗО і вже не був особою щодо якої застосовувався запобіжний захід – тримання під вартою.

Оскільки з 28 червня 2001 р. на території України набрали чинності у повному обсязі ст. 29 Конституції України та ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, знов застосувати до Б.Фельдмана запобіжний захід – тримання під вартою, тобто помістити його в СІЗО, можливо було тільки за рішенням суду про взяття під варту. Такого рішення суду не існувало і не існує.

Однак, 31 серпня 2001 р. Б.Фельдман без будь яких законних підстав був знову поміщений в СІЗО №13.

27 вересня 2001 р. Печерським місцевим судом м. Києва було прийнято рішення про визнання утримання Б.Фельдмана у Київському СІЗО № 13 незаконним і про його негайне звільнення.

Це рішення ґрунтувалось на ст. 29 Конституції України, яка встановлює:

“Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду”

27 вересня 2001 р. Заступник Генерального прокурора України державний радник юстиції 2 класу В.В.Кудрявцев,діючи з перевищенням влади і посадових повноважень, зловживаючи службовим становищем, спричинивши істотну шкоду охороняємим законом правам Б.Фельдмана, зокрема праву на свободу і особисту недоторканність та праву на судовий захист і спричинивши тяжкі наслідки,вчинив дії спрямовані на насильницьку зміну і повалення конституційного ладу в Україні та захоплення державної влади, зокрема скасування встановленої Конституцією України судової влади (розділ VIII Конституції) і конституційного принципу обов’язковості судових рішень (ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції) - видав Припис від 27.09.2001 р. за № 16-322. Цей припис фактично є спробою узурпувати державну владу.

Вказаний Припис був виданий на адресу Голови Державного Департаменту України з питань виконання покарань генерал-лейтенанта внутрішньої служби Льовочкіна В.А. Цей Припис містив вимогу не виконувати рішення Печерського місцевого суду м. Києва від 27.09.2001 р. про негайне звільнення з СІЗО Б.Фельдмана. Цим Приписом Кудрявцев В.В. вимагав від Льовочкіна В.А, щоб про результати невиконання судового рішення була повідомлена Генеральна прокуратура України.

В цьому Приписі Кудрявцев В.В., зокрема стверджує, що рішення суду про звільнення особи з-під варти не є підставою для її звільнення, і вимагає рішення суду не виконувати, отже фактично Кудрявцев В.В. намагається скасувати судову владу в Україні та право особи на судовий захист своїх прав.

Цим самим Кудрявцев В.В. зробив спробу повалення конституційного ладу в Україні, зокрема інституту правосуддя. Ці дії є вкрай небезпечними з огляду на те, що Кудрявцев В.В. займає особливо відповідальне становище – є заступником Генерального прокурора України, державним радником юстиції 2 класу.

Внаслідок виконання Головою Державного Департаменту України з питань виконання покарань Льовочкіним В.А. та начальником СІЗО №13 Скоробогачем І.В. цього злочинного Припису заявник на час подання даної скарги всупереч рішенню Печерського місцевого суду м. Києва продовжує без законних підстав утримуватися в Київському СІЗО №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Цей преc-реліз відображає правову позицію адвокатів у справі у зв’язку з поданням юридичної допомоги Б.Фельдману згідно з законом (ст. 10 Закону “Про адвокатуру”) .

Адвокати: 08 жовтня 2001 р.

Андрій Федур Віктор Агєєв

www.fedur.com.ua www.ageyev.org

Перепечатка разрешена со ссылкой на www.ageyev.org