Окремі ухвали апеляційного суду

38.1. Незважаючи на те, що в чинному КПК чітко не визначений порядок касаційного оскарження окремих ухвал, винесених апеляційним судом, вони можуть бути оскаржені на підставі п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який встановлює одну з основних засад судочинства: „забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;”

38.2. Отже відповідно до Конституції України не допускається касаційне оскарження рішень суду (згідно п. 13 ст. 32 КПК України, ухвала є також рішенням суду) тільки у випадках прямо встановлених законом.

38.3. Норми Конституції є нормами прямої дії і вищої юридичної сили, це також відноситься і до положень ст. 129 Конституції України.

38.4. Як зазначено в п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 1 листопада 1996 року N 9 „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”: „Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.”

38.5. Отже оскільки законом прямо не передбачено, що окремі ухвали винесені апеляційним судом не можуть бути оскаржені в касаційному порядку, то вони можуть бути оскаржені до касаційної інстанції.

39. Підстави для скасування окремої ухвали на адресу КДКА м. Києва.

39.1. Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України „Про адвокатуру”: „Не може бути ... винесено окрему ухвалу суду щодо правової позиції адвоката у справі.”

39.2. Крім того, ця ухвала за своїм змістом суперечить чинному законодавству і наявним фактам у справі.

39.3. Більш детально аргументи щодо незаконності цієї ухвали наведені у відповідній касаційній сказі захисника Агєєва В.М. і наведені в ній аргументи повністю підпримуються підсудним Фельдманом Б.М. і свідчать про необхідність скасування цієї ухвали.

40. Підстави для скасування окремої ухвали в адресу заступника Генерального прокурора України.

40.1. Висновки викладені в ухвалі не відповідають чинному законодавству, оскільки як було вищенаведено у відповідних фактах відсутні події злочину.

40.2. В зазначеній окремій ухвалі апеляційний суд пропонує заступнику Генерального прокурора України приймати процесуальні рішення в справі, вирок в якій набрав чинності, і яка не знаходиться і не може знаходитись в провадженні прокурора чи слідчого.

40.3. Більш того ч. 3 ст. 386 КПК України прямо встановлює, що: „Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, справа ніким не може бути витребувана із суду, який виконує судове рішення, за винятком суду касаційної інстанції”

40.4. В даному випадку „ніким”, треба розуміти так, що справа не може бути витребувана ні заступником Генерального прокурора України, ні самим апеляційним судом.

40.5. Отже ця окрема ухвала підбурює заступника Генерального прокурора України до вчинення дій з перевищенням його повноважень.

40.6. Це є дуже небезпечним, з огляду на те, що така окрема ухвала може потрапити до такого заступника Генерального прокурора України як Віктор Кудрявцев, який відомий через його більш ніж оригінальне поводження з судовими справами (варто згадати як В.Кудрявцев своїм приписом наказав не виконувати рішення Печерського місцевого суду м. Києва про негайне звільнення Б.Фельдмана з СІЗО №13 м. Києва)

40.7. Отже наслідки цього можуть бути дуже небезпечними.

40.8. Таким чином цю окрему ухвалу потрібно скасувати.

40.9. Крім того, як видно з її змісту вона є необгрутованою і суперечить здоровому глузду та чинному законодавству.